
Заборона 1С та BAS знову в новинах: перелік забороненого ПЗ розрісся до сотень позицій, а в стрічках — чергова хвиля «терміново видаляйте, бо штрафи». Я багато писав про ці програми, тож нагадаю спокійно і по суті: що реально заборонено, кого це стосується вже сьогодні, а що — поки лише на горизонті. Бо плутати реальність із панікою тут дорого.
ⓘ Актуально на червень 2026. Стаття спирається на постанову КМУ № 1335, відкритий перелік Держспецзв’язку та чинні санкційні рішення РНБО. Перелік оновлюється часто — перед рішеннями звіряйте поточну редакцію.
Що сталося: перелік виріс із кількадесятка до 400+ позицій
Правова основа — постанова Кабміну № 1335 від 22 жовтня 2025 року, на виконання якої Держспецзв’язку веде відкритий перелік забороненого програмного забезпечення та мережевого обладнання. І цей перелік стрімко росте:
- січень 2026 — оприлюднено перелік, до нього одразу увійшли 27 продуктів компанії «1С», а також BAS і «UA-Бюджет»;
- лютий 2026 — додано ще 13 позицій, усього стало 40;
- травень 2026 — перелік поповнився ще на 175 найменувань;
- червень 2026 — додано понад 200 антивірусів (усі види Dr.Web та продукти Kaspersky), і список перевалив за 400 позицій.
Тобто за пів року перелік виріс у десять разів. Заборона 1С та BAS — лише його найвідоміша частина, але саме вона зачіпає майже кожного бухгалтера.
Звідки взялася заборона 1С та BAS: коротка історія
Це не нова історія, що звалилася на бізнес у 2026-му. Боротьба з російським софтом триває роками, просто зараз вона перейшла у фазу жорстких обмежень.
- 2017 рік — перші заборони й обмеження на використання продуктів 1С в Україні.
- 2020 рік — Указом Президента № 184/2020 на виконання рішення РНБО ТОВ «1С» (м. москва) офіційно потрапило до санкційного списку. Купити «офіційну» 1С в Україні після цього стало неможливо.
- 2019–2022 роки — у відповідь на санкції відбувся ребрендинг: з’явилася платформа BAF і конфігурації BAS, правовласником яких стала польська компанія NetHelp Jarocki Piotr. Бізнесу почали продавати «нову» програму замість старої.
- 2025–2026 роки — постанова КМУ № 1335 і відкритий перелік Держспецзв’язку перетворили розмиту «сіру зону» на конкретний документ із назвами продуктів.
Тобто заборона 1С та BAS — це не раптовість, а закономірний фінал восьмирічного шляху. І напрямок жодного разу не розвертався назад — лише посилювався.
На кого реально поширюється заборона 1С та BAS
А ось тут починається те, що в панічних постах зазвичай замовчують. Заборона 1С та BAS поширюється не на всіх однаково.
Обов’язково відмовитися від цього софту мають бюджетні установи, державні органи та об’єкти критичної інфраструктури. Для них це вже не рекомендація, а вимога.
Для приватного бізнесу перехід наразі добровільний — хоч і настійно рекомендований. Прямих штрафів за використання 1С приватною компанією сьогодні немає. Тож якщо ви бачите заголовок «бізнесу вже виписують штрафи за 1С» — це поки що неправда.
Але «немає прямих штрафів» ≠ «немає ризиків». І ось чому це все одно ваша проблема.
BAS — це той самий 1С, лише під іншою назвою
Найголовніший міф, який варто розвіяти. Багато хто роками заспокоював себе: «1С під санкціями, а BAS — це вже українське/європейське, я в безпеці». 2026 рік цей міф остаточно поховав.
Технічно BAS — не самостійна українська розробка. Її ядро, платформа BAF (Business Automation Framework), є ліцензованою копією російської платформи «1С:Підприємство». Конфігурації BAS працюють на платформі 1С і навіть можуть використовувати ті самі ключі захисту. Простіше кажучи — це той самий 1С, прихований за латинською абревіатурою і польським правовласником.
Зміна назви та «європейська прописка» власника — це маркетинговий і юридичний хід, а не зміна суті. Тому моніторингові сервіси (зокрема Опендатабот) і далі тримають BAS у переліку ПЗ російського походження. І саме тому держава внесла в заборонений список і 1С, і BAS разом — вона дивиться на ядро, а не на вивіску.
📞 Не впевнені, чи створює ваш облік юридичні ризики?
Безкоштовна консультація: оцінимо, де ваш бізнес уразливий, і підкажемо тверезий план дій — без панічних прогнозів. Залишити заявку →
Чому це стосується саме вашого бізнесу
Навіть без штрафів заборона 1С та BAS — це про реальний ризик, а не про формальність.
У бухгалтерській програмі живе найчутливіше: ваші податкові дані, фінансові потоки, реквізити контрагентів, персональні дані працівників. Коли ядро цього софту походить із країни-агресора, питання доступу до цих даних перестає бути теоретичним. Держава прямо називає це загрозою кібербезпеці — і це головний аргумент, набагато вагоміший за будь-який штраф.
Є й суто практичні наслідки. Система, що працює на підсанкційному ПЗ, не зможе пройти авторизацію чи отримати сертифікат відповідності стандарту інформаційної безпеки. Для бізнесу, який працює з держзамовниками, бере участь у тендерах чи проходить аудити, це вже сьогодні може стати бар’єром. А ще використання такого софту — зайвий привід для уваги з боку перевіряючих.
Окремо варто пам’ятати про «спадок»: навіть якщо ви завтра перестанете користуватися програмою, уся історія вашого обліку за попередні роки вже зберігалась у цьому середовищі. Тому питання не лише в тому, на чому працювати далі, а й у тому, як коректно вивести та зберегти накопичені дані. Це теж частина грамотної міграції, яку краще продумати наперед, а не «коли припече».
Куди рухається все: напрямок незворотний
Це найважливіше для планування. Те, що сьогодні «добровільно для приватних», завтра стане обов’язковим.
У роботі вже є законопроєкт (№ 13505), який посилює заборону: з 1 січня 2030 року відмовитися від ворожого ПЗ мають усі — органи влади, державні й комунальні підприємства, заклади освіти та охорони здоров’я, а також приватні компанії. За порушення передбачено штраф до 2% річного обороту підприємства (але не менше доходу, отриманого від такого використання), а за повторні — суворіші санкції.
2030-й здається далеким, але міграція бухгалтерії — це не «перевстановити програму за вечір». Це перенесення даних, навчання людей, налагодження звітності. Хто почне планувати зараз, зробить це спокійно. Хто тягнутиме до дедлайну — робитиме в авралі й з помилками.
Що з цим робити тверезо
Без паніки, але й без позиції страуса. Розумна стратегія така:
- Визнайте факт. Якщо у вас 1С або BAS — ви на російському ядрі, незалежно від назви. Це відправна точка.
- Не біжіть видаляти все завтра. Прямого штрафу для приватних поки немає, різких рухів робити не треба. Є час спланувати.
- Заплануйте міграцію завчасно. Оберіть українське або західне рішення, прорахуйте перенесення даних і період паралельної роботи. Вибір програми — окрема зважена задача, а не похапцем.
- Розділіть зони. Юридичні й податкові ризики — це одне питання, технічна міграція даних — інше. Перше — до юриста, друге — до IT-фахівців.
Головне — діяти на випередження, поки є можливість робити це спокійно.
Часті питання про заборону 1С та BAS
Чи оштрафують приватну компанію за використання 1С уже зараз?
Ні. Прямих штрафів за використання 1С чи BAS для приватного бізнесу сьогодні немає. Обов’язкова заборона стосується держсектору та об’єктів критичної інфраструктури. Для приватних компаній перехід поки добровільний — але законопроєкт № 13505 планує зробити його обов’язковим для всіх з 2030 року, зі штрафом до 2% річного обороту.
BAS — це ж безпечно, бо правовласник польський?
Ні. Зміна назви та європейська «прописка» власника не змінили суті: технологічне ядро BAS (платформа BAF) — ліцензована копія російської «1С:Підприємство». На рівні архітектури це той самий 1С.
Чи треба видаляти 1С прямо завтра?
Для приватного бізнесу різких рухів робити не обов’язково — часу на спокійну міграцію ще достатньо. Але відкладати «до 2030-го» — погана ідея: перенесення обліку це довгий процес, і робити його в авралі дорожче.
Чим конкретно ризикує бізнес, що лишається на 1С/BAS?
Передусім — безпекою даних: ваші фінансові, податкові та персональні дані живуть у софті з ядром країни-агресора. Плюс практичні наслідки — неможливість сертифікації систем, бар’єри в тендерах і роботі з держзамовниками, зайва увага перевіряючих.
1С під будь-якою назвою — це все одно 1С
Якщо стисло: заборона 1С та BAS — це не телеграм-страшилка і не «кінець світу завтра». Це чіткий і незворотний напрямок, у якому держава рухається не перший рік.
Що варто запам’ятати:
- обов’язкова заборона вже діє для держсектору й критичної інфраструктури; для приватного бізнесу — поки добровільно, без прямих штрафів;
- BAS не врятував — це те саме 1С-ядро, лише з польським правовласником;
- головний ризик — не штраф, а ваші фінансові й податкові дані в софті країни-агресора;
- з 2030 року заборона стане обов’язковою для всіх, зі штрафом до 2% обороту;
- мігрувати спокійно зараз — дешевше й безпечніше, ніж в авралі під дедлайн.
Якщо хочете оцінити юридичні та податкові ризики свого бізнесу — не лише по софту, а в цілому — напишіть нам. Технічну міграцію даних ведемо разом із профільними IT-колегами, а юридичну частину беремо на себе.
📞 Юридичний аудит ризиків бізнесу
За 15–20 хвилин розберемо вашу ситуацію і скажемо, де є реальні ризики, а де — лише шум. Чесно, без «100% гарантій». Записатись на консультацію →
Оксентюк В.О., податковий юрист
Засновник Центру Розблокування ПДВ