Фінансовий моніторинг — тема, навколо якої останнім часом найбільше панічних заголовків. «Держава бачить кожну вашу гривню», «картки під тотальним контролем», «знімайте готівку, поки можна». Як юрист скажу прямо: частина цього вже працює і це серйозно, а частина — поки що лише законопроєкти. Плутати їх дорого. Розкладемо по поличках, що реально, а що ні — і головне, до чого тут податкова.

ⓘ Актуально на червень 2026. Стаття спирається на публічні заяви Держфінмоніторингу та чинне законодавство (Закон № 361-IX). Ситуація швидко змінюється — наведені цифри й статуси актуальні на момент публікації.

Що сказав Держфінмоніторинг — і чому всі занервували

Цього місяця голова Держслужби фінансового моніторингу Філіп Пронін дав велике інтерв’ю про те, як держава відстежує рух коштів. Преса миттєво рознесла страшні заголовки — і не на порожньому місці.

Кілька цифр, які він навів, справді вражають. Лише за перший квартал 2026 року Держфінмоніторинг виявив фінансових порушень більш ніж на 100 мільярдів гривень. А за період з 2025-го по травень 2026-го до правоохоронних органів передано понад 2600 узагальнених матеріалів на загальну суму понад 450 мільярдів гривень.

Це не «план» і не залякування. Це реальний масштаб роботи системи, яка з кожним місяцем стає швидшою й розумнішою. Тому відмахуватись «це мене не стосується» — наївно. Але й панікувати від телеграм-страшилок не варто. Розберемо, що з цього вже діє, а що тільки на підході.

Що вже працює: банки, штучний інтелект і обмін даними

Це та частина, яку варто сприймати серйозно вже сьогодні.

Кожен банк в Україні — суб’єкт первинного фінансового моніторингу. Він зобов’язаний відстежувати операції клієнтів і повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі. Це не «бажання» банку — це його обов’язок за законом, за невиконання якого банк сам отримує штрафи.

Що змінилось якісно: фінансовий моніторинг перестав бути ручним переглядом окремих платежів. За словами Держфінмоніторингу, у роботу впроваджено нові алгоритми контролю та штучний інтелект. Система аналізує не одну операцію, а поведінку клієнта в цілому — патерни, відхилення від звичної норми, нетипові сплески. Умовно: якщо роками на рахунку оберталось 100 тисяч на місяць, а раптом стало мільйон — це побачать без жодного «ручного» аналітика.

Додайте сюди автоматичний обмін податковою інформацією (CRS): рахунки українських резидентів за кордоном тепер теж потрапляють у поле зору. Тобто «сховатись» стає технічно складніше.

Які операції банк вважає підозрілими

Найкорисніша частина — конкретика. Ось типові сигнали, на які реагує банківський фінансовий моніторинг:

• великі готівкові операції — зняття чи внесення значних сум готівки;
• дроблення платежів — коли велику суму штучно ділять на багато дрібних, щоб не «світити» поріг;
• регулярні перекази з картки на картку від різних людей на один рахунок — без очевидної причини (борг, допомога рідних, оплата послуг);
• різке зростання оборотів без підтвердних документів;
• нетипова поведінка — операції, що не вписуються у звичний профіль клієнта.

Важливо розуміти: жоден із цих пунктів сам по собі не означає, що ви щось порушили. Але кожен — це привід для банку поставити питання, а в разі підозри — повідомити Держфінмоніторинг.

Що поки ТІЛЬКИ готується — не плутати з реальністю

А ось тут починається територія заголовків, які видають майбутнє за теперішнє.

Реєстр дропів. Це спільна ініціатива НБУ і Держфінмоніторингу — база осіб, які надають свої картки для чужих схем. За даними Держфінмоніторингу, у ньому вже накопичено понад 40 тисяч осіб, а операцій із дропами за серпень 2025 – квітень 2026 зафіксовано на 45 мільярдів гривень. Але — і це ключове — офіційно реєстр ще не запрацював. Для цього потрібні зміни до законодавства. Поки що це база даних, а не діючий механізм автоматичного блокування. Як зазначають у самій службі, коли закон ухвалять, реєстр запрацює одразу.

Єдиний реєстр банківських рахунків. Ідея, щоб держава бачила всі рахунки особи «одним кліком», — теж поки на стадії підготовки. Цьому заважає банківська таємниця, яку треба окремо змінювати законом.

Чому це розділення критичне? Панічні пости лякають тим, що «вже все бачать і блокують». Половина — правда, половина — ще законопроєкти. Але напрямок очевидний: контроль посилюється, ШІ розумнішає, бази зводяться докупи. Те, що сьогодні «готується», за рік цілком може стати «працює».

📞 Не впевнені, як ваші операції виглядають з боку банку?

Безкоштовна діагностика: подивимось на вашу ситуацію очима фінмоніторингу й податкової і скажемо, що варто підготувати заздалегідь. Залишити заявку →

Головне: до чого тут податкова

Ось місток, який у панічних постах зазвичай губиться, — а він найважливіший для гаманця.

Фінансовий моніторинг сам по собі не нараховує податки. Але дані не лишаються всередині банку. Держфінмоніторинг має право передавати інформацію далі — зокрема до податкових і правоохоронних органів. А ось вони вже дивляться на ваші надходження під своїм кутом: «з чого це сплачені податки?».

Логіка проста. Банк бачить регулярні надходження на картку — повідомляє про підозру. Інформація доходить до ДПС. Податкова трактує ці кошти як дохід, з якого не сплачено ПДФО (18%) і військовий збір. Результат — донарахування податку плюс штрафи й пеня. І довести, що це був, скажімо, повернутий борг, доведеться вже вам — постфактум, коли запит уже прийшов.

Саме тут фінансовий моніторинг із «абстрактної загрози» перетворюється на конкретний податковий ризик. І саме тут починається робота юриста — не «як сховатись», а як коректно пояснити й задокументувати свої операції, щоб питання податкової закрилось без донарахувань.

Що це означає для фізособи

Якщо ви отримуєте гроші на картку поза зарплатою — здача квартири, фриланс, продаж речей, допомога від рідних, повернення боргів — ризик не в самих переказах, а в відсутності пояснення.

Банку й податковій важливо бачити причину. Тому:

• не приймайте регулярні «робочі» надходження на звичайну фізкарту без розуміння, як це пояснити;
• зберігайте підстави: договори, розписки, листування, що підтверджують природу коштів;
• якщо плануєте велику операцію (продаж авто, нерухомості, отримання інвестиції) — підготуйте документи заздалегідь, а не коли банк уже заблокував рахунок.

Питання щодо «сірих» надходжень зараз не «чи помітять», а «коли». Краще навести лад до запиту, ніж виправдовуватись після.

Що це означає для бізнесу і ФОП

Для підприємців фінансовий моніторинг — окрема зона уваги, бо тут переплітаються банк, Держфінмоніторинг і податкова.

Типові тригери для бізнесу та ФОП:

• готівкові обороти, що не б’ються з деклараціями;
• дроблення виручки між кількома ФОП чи картками, щоб утриматись у межах ліміту єдиного податку;
• транзит коштів — гроші заходять і одразу виходять, без ознак реальної діяльності;
• перекази між пов’язаними особами без господарського змісту.

Для ФОП це особливо чутливо: податкова любить перекваліфіковувати «підозрілі» надходження в дохід і донараховувати. А якщо ви на ПДВ — додається ще й ризик потрапити в поле зору як ризиковий платник з усіма наслідками для реєстрації податкових накладних.

Що робити тверезо (і коли час до юриста)

Без паніки, але й без страусиної позиції. Робоча стратегія:

1. Подивіться на свої операції очима банку. Чи є регулярні надходження, дроблення, готівка, різкі сплески? Якщо так — це ваші «слабкі місця».
2. Підготуйте пояснення наперед. На кожне нетипове надходження — підстава й документ. Доказова база, зібрана заздалегідь, коштує в рази дешевше за спір з податковою.
3. Не реагуйте на запит наосліп. Лист із банку чи ДПС — не привід панікувати й не привід ігнорувати. Це привід відповісти грамотно.

До юриста точно час, якщо: банк уже заблокував рахунок або просить пояснення; надійшов запит від податкової про джерела коштів; ви розумієте, що ваші обороти складно пояснити; або проти вас уже відкрито провадження.

То що робити?

Фінансовий моніторинг — це не «велике брехливе залякування» і не «кінець готівки». Це система, частина якої вже працює серйозно (банки, ШІ, обмін даними), а частина ще тільки будується (реєстр дропів, реєстр рахунків). Плутати реальність із майбутнім — означає або панікувати дарма, або недооцінювати ризик.

Головні тези:

• банки вже зобов’язані повідомляти про підозрілі операції, і роблять це за допомогою ШІ;
• реєстр дропів і єдиний реєстр рахунків поки готуються, але напрямок однозначний;
• найбільший практичний ризик — не саме блокування, а податкові наслідки: ДПС бачить надходження й донараховує;
• захист — це не «сховатись», а вчасно й коректно задокументувати свої операції.

Маєте регулярні надходження на картку, готівкові обороти чи операції, які складно пояснити? Краще розібратись до того, як прилетів запит. Напишіть нам — подивимось, як ваша ситуація виглядає з боку банку й податкової, і складемо план, що підготувати. Документальну частину з фінансового моніторингу ведемо разом із профільними колегами.

📞 Превентивний аудит ваших ризиків

За 15–20 хвилин розберемо вашу ситуацію і скажемо чесно: чи є привід для занепокоєння і що робити. Без панічних прогнозів і без «100% гарантій». Записатись на консультацію →

Оксентюк В.О., податковий юрист
Засновник Центру Розблокування ПДВ